Найважливішим досягненням Мессірі була його восьмитомна енциклопедична праця «Євреї, юдаїзм і сіонізм» — систематична критична деконструкція всього єврейського, що претендувало на розкриття своєї істинної та суттєвої природи: інструментальний розум Адорно — воля домінувати — переїхав зі свого первісного дому в Афін до Єрусалиму. Якщо критична теорія розмістила витоки західної цивілізаційної патології в давньогрецькій міфології та раціональності, то Мессірі розмістив її в іншій половині — в юдаїзмі. Використовуючи літературно-критичні методи, він стверджував, що все в юдаїзмі та сіонізмі є вигаданим, колоніалістським, імперіалістичним, імманентистським і дегуманізуючим. Після деконструкції та розкриття цього нелюдського юдаїзму він протиставив його абстрактному, романтичному, автентичному ісламу — справжньому, що розкривається людською сутністю свободи, опору та духовності, ісламом, ідентичним абстрактному і плинному гуманізму. Посилання на повне есе нижче: